П'ять корисних правил протидії кібербулінгу для дітей 

1. Не поспішай! 

    Не поспішай, н6е виплескуй свій негатив у кіберпростір. Емоції - погані порадники, вони минають, а написане та відправлене в Інтернет продовжує нести і помножувати негатив уже без Вашої волі і контролю. Тому перед тим якписати і відправити повідомлення, потрібно заспокоїтись, притишити роздратування, злість, образу, гнів.

2. Будуй свою репутацію

    Будуй власну онлайн-репутацію, не провокуйся ілюзією анонімності. Хоча кіберпростір і надає додаткові можливості відчути свободу і розкутість завдяки анонімності, потрібно пам'ятати, що існують способи довідатись, хто саме відправив повідомлення, хто стоїть за певним ніком. І якщо некоректні дії у віртуальному просторі призводять до реальної шкоди - від анонімності залишається лише ілюзія: все таємне стає явним.

3. Поважай факти

     Якщо тебе неприємно вразило якесь повідомлення чи картинка на сайті (фото, відео, будь що),правильна реакція вимкнути екран  (щоб зупинити негативний вплив, але не комп'ютер!) і негайно звернутись за допомогою до дорослого. Випадки знущань або негативного ставлення в мережі потрібно фіксувати, аби за потреби мати підтверджені факти (роздрукований чи збережений скрін екрану).

4. Ігноруй з розумом

    Що ігнорувати? Одноразові образливі повідомлення краще ігнорувати, часто в результаті цього кібербулінг на початковій стадії і зупиняється

    Коли ігнорувати не варто? Не дивлячись на те, чи відправник Вам відомий, якщо листи систематично містять загрози життю і здоровю, або неприємливі сюжети, то варто поставити до відома Інтернет-провайдера, інспектора місцевого відділку поліції із роботи з неповнолітніми (для цього й важливо копіювати повідомлення з загрозами). Якщо образлива інформація розміщена на сайті, варто зробити запит адміністратору щодо видалення інформації. У цьому можуть допомогти дорослі.

5. Можливе тимчасове блокування

     Програми, що забезпечують миттєвий обмін повідомленнями, мають можливість тимчасового відключення, можна заблокувати отримання повідомлень з певних адрес, навіть змінити телефонний номер. Пауза в спілкуванні руйнує взаємопідсилювальні автоматизми кібербулінгу, особливо якщо він мотивований втечею булерів від нудьги і не супроводжується булінгом в реальному житті.

   В будь якому випадку, в ситуації коли ви бачите несправедливе ставлення чи стали його жертвою, в реальному житті чи кіберпросторі, важливо не залишатись наодинці зі своєю бідою. Повідомте про випадок булінгу дорослих, аби разом побороти проблему та запобігти новим випадкам знущання. 

Безпека у мережі Інтернет. Попередження суїцидальної поведінки серед підлітків

   Ми живемо в епоху інформаційних технологій, які увійшли в життя кожного з нас. Ніхто не заперечуватиме, що тепер Інтернет відіграє важлиу роль у житті людей. Для дітей  та молоді Ітернет є насамперед соціальним середовищем, в якому можна зустріти не лише друзів, а  й незнайомців.

   Останнім часом ювенальна поліція фіксує сплеск небезпечних челенджів і спроб суїциду серед підлітків. Переважна кількість таких дій призводить до трагічних наслідків. В онлайні дитину можуть образити, ошукати або ж завдати іншої шкоди. Найкращим захистом є застосування власного здорового глузду. Дуже важливо проінформувати дітей про небезпеки в Інтернеті, щоб вони поводилися обережно і були готові обговорювати будь-які проблеми, з якими можна стикнутися під час використання мережі.

   Діти, на жаль, в силу свого психологічного розвитку не завжди розуміють наслідки, в них ще не сформоване критичне мислення, і дії, які вони вчиняють мають негативні наслідки. Щоб не втрачати дітей в Інтернеті їм потрібна адекватна альтернатива і спілкування з сімєю, однолітками, хоббі, гуртки, тоді вони не будуть компенсувати живе спілкування в Інтернеті.

   З метою попередження суїцидальної поведінки серед учнівської молоді важливо бути уважним до наступних поведінкових, словесних, емоційних, депресивних ознак:

- будь-які раптові зміни у поведінці і настрої;

- відвідування лікаря без осоливих причин;

- нехтування зовнішнім виглядом;

- самоізоляція від родини і знайомих, присутність сторонніх викликає роздратування;

- зміна добового ритму (активність вночі та сон вдень);

- збільшення або втрата апетиту;

-самостійна відмова від дорогих дитині  речей або грошей;

- схильність до необачних чи безрозсудних вчинків;

- багаторазове прослуховування сумної музики та пісень;

-уникання збичайної соціальної активності;

- почуття провини, відчуття докорів на свою адресу, низька самооцінка, погіршення ставлення до себе та своїх можливостей;

Поради для тих, хто потерпає від суїцидальних думок:

1. Втративши життя, нічого не вирішиш. Спробуй відгородитися від негараздів і подумки перенестись у майбутнє.

2. Дієвий спосіб боротися з тугою - ставити перед собою досяжні цілі і зрозуміти, що життя  не обходиться без розчарувань.

3. У разі сильних емоційних переживань давай волю сльозам, як наодинці, так і у присутності  інших.

4. Якщо ти втратив спокій через відчуття провини (перед кимось), буде краще постаратись відразу виправити становище, вибачитись,  аніж дати проблемі вирости.

5. Якщо занепокоєний та збентежений краще не страждати на самоті. Поділися своїми переживаннями з  людиною якій довіряєш.

6. Не думай, що інші самі здогадаються про твої страждання, почнуть розпитувати про твої проблеми. 

7. Гарними ліками від пригніченості є допомога іншим - тим, хто переживає важкий період.

8. Найкращим способом відволіктись від своїх внутрішніх перживань є переключення на інший вид діяльності, займіться справою, що приносить вам задоволення: хоббі, подорожі, фізична активність.

9. Якщо відчуваєш, що твій емоційний стан дуже поганий і ти не можеш з цим впоратись -  краще звернись до фахівця.

    При виявленні можливих груп смерті необхідно негайно повідомити кіберполіцію http://www.cybercrime.gov.ua - цілодобово, або за телефоном гарячої лінії - (044)374-37-21.

Інтелектуальні здібності дитини та прості поради для їхнього розвитку

    Традиційно вважали, що мислення - це базова категорія, що характеризує розумові здібності. Отже, розум людини спрямований на те, щоб відобразити цей світ та розв'язувати проблемні задачі, що постають у нашому житті. Інтелект є певним стилем пізнання цього світу, це спосіб організації нашого сприймання. Інтелект обумовлюється особливостями сприймання та запамятовування. 

   А що ж тоді таке розум? Розум - це не лише здатність пізнавати та змінювати світ, це ще й цінності, тобто на що спрямовані ваші зусилля: на творіння чи на руйнацію. Розум також включає емоції, тому що розумна людина здійснює саморегуляцію своїх емоцій, вона вміє мотивувати свою діяльність на позитивні зрущення, а також - уява й воля (творчість і воля щоб здійснити зміни). Таким чином коли ми говоримо про розвиток критичного мислення, то ми говоримо про розум вцілому: абстрактного мислення, емоційного інтелекту, уяви (творчості) та позитивних цінностей.

   Узагальнюючи наукову літературу, можна виділити декілька способів покращити інтелект дитини:

• Уроки музики. Все дуже просто, наукові дослідження показують, що діти, які які вчилися грати на музичних інструментах демонстрували вищі показники по всій шкалі IQ. Учні та студенти підвищували свою успішність, а бабусі та дідусі, які брали участь у дослідженні навіть продемонстрували уповільнення процесів старіння. Справа в тому, що задіяння дрібної моторики та виконання декількох завдань водночас підвищують розумову активність та розвивають мислення дитини.
• Хороша фізична форма підсилює здібності до навчання. Після фізичних вправ люди засвоюють нові слова на 20 % швидше.
• Не читайте дітям, читайте разом з ними! Канадські вчені встановили, що навички дітей до читання покращуються якщо батьки читають книгу разом з ними. Таке читання сприяє формуванню ранньої грамотності навіть у дітей з труднощами розвитку.
• Недолік сну - зло! Досліждники стверджують, що регулярне недосипання 1 години для шестикласника означає знизити свої розумові здібності до рівня четвертокласника. За результатами одного з досліджень, підлітки які в середньому отримували "відмінно", спали на 15 хвилин більше, ніж ті діти які отримували оцінку "добре".
• IQ не так важливе, якщо немає самодисципліни. Десятки наукових досліджень встановили, що сила волі - єдиний визначальний фактор для досягнення успіху. Учні з більшою силою волі показують кращу успішність, пропускають менше занять, менше дивляться телевізор та приділяють більше часу домашнім завданням. 
• Навчання - активний процес. Вчені зясували, що більшість "розвивальних" мультиків не тільки не дають жодного ефекту, але й часто шкодять дитині. Справжне навчання не може бути пасивним процесом, наш мозок влаштований так, щоб вчитися в процесі діяльності, а не пасивно сприймати інформацію.
• Діти не завжди їдять тільки здорову їжу, і це не так страшно як здається, адже солодощі прискорюють мозкову діяльність. проблема тільки в тому, що задзвичай солодощі їдять в невідповідний момент (ігри, вечірній час). Тому якщо ви вже дозволяєте дитині зїсти шоколадку, ней це буде під час занять, а не під час відпочинку
• Немає сумнівів у тому, що щасливі люди більш успішні, ніж нещасливі. Як же виховати щасливу дитину? Постарайтеся спершу стати щасливими батьками! 
• Віра в дітей. Інтелект це ще не все. Без совісті та співпереживання навіть дуже розумні люди можуть стати монстрами.

   Для вивчення власного коефіцієнту інтелекту можна скористатися онлайн-тестом перейшовши за посиланням https://www.arealme.com/iq/uk/ . 

Самойдюк Н.А. 

Сім'я - простір без насильства

   Ні для кого не секрет, що дитина може зіткнутися з насильницькими діями в будь-який час і в багатьох ситуаціях: у школі, у дитячому садочку, у громадському транспорті. 

  Навіть родина не є виятком, не зважаючи на те, що саме родина зобов'язана забезпечити своїй дитині безпеку для нормального розвитку. 

   Іноді батьки, що пережили в родині жорстокість, схильні витісняти і пригнічувати нормальні негативні емоції, що можуть виникнути у взаємодії з дітьми. Накопичення таких переживань у певних умовах може призводити до малоконтрольованих спалахів агресії на адресу дитини. 

   10% дітей, які пережили насильство в подібних родинах, гинуть, у решти розвиваються фізичні і психічні відхилення. Діти, які зазнали жорстокого поводження, часто пізніше починають ходити, говорити, відстають в зростанні, масі або в тому й іншому від своїх однолітків. Вони пізніше починають ходити, говорити, рідше сміються, вони значно гірше навчаються у школі, ніж їх однокласники.

   Жорстоке поводження з дітьми в подальшому формує з них соціально-дезадаптивних людей, не здатних створювати повноцінну сім'ю, бути гарними батьками, а також є поштовхом до відтворення жорстокості по відношенню до власних дітей.

   Які ж види поведінки дорослих можуть спричинити психологічну травму дитини?

   Перш за все, це відмова у визнанні, невіра в дитину, неприйняття її. Наприклад, у сімї до одного з дітей часто ставляться не так як до його сестер та братів. 

  Приниження - постійне джерело психологічних травм. Як часто батьки опускають дитину з більш високого рівня самооцінки на більш низький простими словами: "дурень", "телепень", "бовдур"... Особистість знецінюється. Особливо небезпечно це робити в присутності сторонніх. У диттин зявляються оціночні судження: ""Я поганий, "Я нерозумна", "Нікому я не можу сподобатися". З часом це перетворюється у невпевненість та стає нормою поведіни.

   Емоційне ігнорування. багато батьків вважають, що суворе виховання підготує дитину досуворого життя, і тому часто відмовляють їй у співчутті та турботі, не обіймають її, н голублять і не розмовляють з нею.

   На жаль, нерідко травмування дитини вдома супроводжується її травмуванням в школі. Прикладами таких дій є словесні образи та приниження, обзивання, доведення дитини до сліз криком, потурання по відношенню дітей, які знущаються над іншим, використання домашнього завдання як покарання тощо. 

  Дитинство - найважливіший, самобутній і неповторний період у становленні  особистості дитини, тому вкрай важливим є збереження її фізичного та психічного здоров'я.

Поради батькам, які бажають розвивати здібності своїх дітей

1. Не стримуйте розкриття потенційних можливостей психіки

2. Уникайте однобокості в навчанні та вихованні.

3. Не позбавляйте дитину ігор, забав, казок, створюйте умови для виходу дитячої енергії, рухливості, емоційності.

4. Допомагайте дитині в задоволенні основних людських потреб (почуття безппеки, кохання, повага до себе і до оточуючих), тому, що людина, енегія якої скована загальними потребами, проблемами, найменше спроможна досягти висот самовираження.

5. Залишайте дитину на самоті і дозволяйте їй займатися своїми справами. Пам'ятайте, якщо ви хочете своїй дитині добра, навчіть її обходитися без вас.

6. Підтримуйте здібності дитини до творчості і співчувайте у випадку невдачі, уникайте незадовільної оцінки творчих спроб дитини.

7. Будьте терпимими до ідей, поважайте допитливість, реагуйте на запитання дитини. Навчати потрібно не тому, що може сама дитина, а тому що вона опанує з допомогою дорослого, показу, підказки.

    Найперше - потрібно любити свою дитину. Приймати її такою, якою вона є, беручи участь у  розвитку, підтримуючи, а не нав'язуючи свої інтереси, давати дитині можливіть вибору. Для розвитку творчого потенціалу, як показали дослідження, необхідна не лише адекватна оцінка сил дитини, але трішки завищена, зазнайкою вона не виросте, зате у неї буде запас сил та впевненість при невдачах, до яких треба готувати змалку.

   Батьки повинні бути прикладом, адже дитина свідомо переймає вашу манеру говорити, ходити, працювати, відповідальності за доручену справу. Обдарована дитина більш чутлива, ранима, тому їй потрібно давати вільний час для того, щоб побути на самоті, поміркувати, пофантазувати.

  Дорослі повинні завжди памятати , що для обдарованої дитини творчість є життєвою необхідністю. Тому дитину потрібно готувати до спостережливості, наполегливості, формувати вміння доводити почату справу до кінця, працелюбність, вимогливість до себе, задоволення від процесу творчості, терпляче ставлення до критики, впевненості при невизначеості, гордості та почуття власної гідності.

   Батьки покликані допомогти дитині відкрити її життєве покликання, реалізуватися у житті, а тому потрібно бути терплячими та безмежно вірити в свою дитину.

    Щорічно в Україні з 25 листопада по 10 грудня проводиться Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства», яка з 1991 року підтримується міжнародною спільнотою.

    З метою ознайомлення з рівнем обізнаності учнів,  щодо питань насильства проводиться загальношкільне опитування.

   Для проходження анкетування перейдіть за посиланням - https://forms.gle/mFcbnFTB3teaNC4K8 

   Заздалегідь дякую за участь в опитуванні!

Самойдюк Н. А. 

ВПЛИВ ТЕЛЕБАЧЕННЯ ТА ІНТЕРНЕТУ НА РОЗВИТОК ДИТИНИ 

   Життя сучасної людини не можна уявити без телебачення та інтернету. Діти не ставляться до телебачення настільки ж критично, як дорослі. Вже в 3-5 років діти найбільше люблять "переглядати мультфільми" та "грати на компютері". Батькам добре: дитина зайнята "своєю" справою. Та що відбувається з нею, коли вона годинами дивиться телевізор чи в телефон? І якщо доросла людина зазнає змін під впливом того, що вона переглядає, то яким чином дитина може уникнути таких впливів?

    Дитина, сидячи перед екраном, не має змоги діяти активно,  а тому після такого сидіння відбувється агресивний та неупорядкований вибух накопиченої, невитраченої активності. Навіть, здавалося б, безневинні мультики можуть серйозно впливати на розвиток нервової системи дитини, різних сфер психіки (від пізнавальної до емоційної), і навіть, побічно, на формування характеру. Все це відбувається при безконтрольному доступі до інтернету і відсутності елементарної батьківської цензури. Наслідками такої поведінки можуть бути не розвинуте мовлення у дитини (його затримка), дитина не може читати, не може самостійно писати,  сконцентрувати увагу - вона пасивна, байдужа та бездіяльна. 

   Потрібно зауважити, що потік як зорової, так і звукової інформації формує в дитини "базу данних", підсвідомі установки, які впливатимуть на все її подальше життя. Агресивність, негативне ставлення до оточуючого світу, розчарування в житті - безпосередні наслідки отриманих у дитинстві установок.

  Комп’ютерні розважальні ігри, для якого віку вони б не призначалися, перенавантажують нервову систему. Ці розваги за змістом своїм дуже динамічні. У них часто присутній ефект несподіванки, що може налякати малюка. У дітей з’являються необґрунтовані страхи. Так як психічні процеси дитини ще не сформовані, наслідки можуть бути непередбачуваними. В даний час медики пов’язують зростаючу гіперактивність дітей з частою і різкою зміною картинок на екранах, динамічністю комп’ютерних ігор.

  З появою інтернету вчені відзначають у дітей різкий спад інтересу до знань. Дитині немає більше сенсу напружуватися. Веб-сайти дають готові відповіді на питання, там легко знайти необхідну інформацію. На відміну від навчання, де потрібно докласти зусиль, щоб отримати результат. Часу на інші види діяльності не вистачає. Спорт, танці, змагання та хобі стають менш привабливими, ніж віртуальна реальність. Звідси малорухливий спосіб життя, атрофуються м’язи, з’являється схильність до ожиріння.

  Так чи необхідний дитині інтернет? Насправді він дошкільнику не потрібен. Всі розвивалки і логічні ігри є в паперових версіях.  Але якщо, все ж, вирішили розвивати дитину за допомогою всесвітньої мережі, слід суворо дотримуватися таких правил:

Час. Для дітей різного віку встановлені норми перебування за комп’ютером (планшетом, айфоном): до 5 років – не більше 10 хвилин 5-7 років – до 20 хвилин; 7-11 років – до 30 хвилин; 12-14 років – до 45 хвилин; 15-16 років – до 2 годин з перервами.

Контроль. Щоб знати, чим дитина займається в мережі, помістіть комп’ютер таким чином, щоб монітор був завжди на виду. Наприклад, в прохідній кімнаті, в передпокої.

Доступ. Існують спеціальні програми обмеженого доступу, які блокують сайти і банери «недитячого змісту». Навіть якщо дитина зробить запит на цю тему, браузер йому видасть короткий курс біології. Будова органів хлопчиків і дівчаток. Нехай розвивається, раз такий цікавий.

Вільний час. Часто, дитина захоплюється комп’ютером від безглуздого проведення часу, від незнання, чим себе зайняти. Не використовуйте інтернет як няньку. Проводьте час з дітьми. Гуляйте на природі, ходіть в кафе, розмовляйте, читайте книжки. Щоб дитина зайвий раз не сідала за комп’ютер, запишіть його в спортивну секцію, гурток, танці. Так ви вб’єте двох зайців: менше часу на інтернет + фізичний розвиток.

Багато розмов. Запрошуйте друзів дитини в гості. Удвох, утрьох грати набагато веселіше, ніж одному. Розвиваються комунікабельність, уява, творчість, мова. Віртуальна реальність не замінить «живого» спілкування.

Згубний вплив інтернету та телебачення легше попередити, ніж лікувати його наслідки. Приділяйте дітям більше уваги, і вони будуть менше захоплюватися віртуальною реальністю.

 

ЯК ГОВОРИТИ ЗІ СВОЇМИ ДІТЬМИ ПРО КОРОНАВІРУСНЕ ЗАХВОРЮВАННЯ 2019 РОКУ (COVID-19)?

8 порад як заспокоїти і захистити дітей

  Інформаційне перенасичення в умовах пандемії може викликати почуття тривоги та стресу як серед дорослих, так і у дітей. Але відкрите обговорення та ваша підтримка допоможуть їм зрозуміти ситуацію та дотримуватися правильної поведінки.

1. Ставте відкриті запитання та слухайте

Спочатку запропонуйте дитині обговорити проблему. Дізнайтеся, що саме діти вже знають, і дозвольте їм визначати напрямок розмови. Якщо діти ще маленькі й не чули про хворобу, можливо, вам не потрібно піднімати це питання: просто нагадайте їм про хороші гігієнічні практики, не створюючи нових страхів. Допомогти почати розмову можуть малювання, розповіді й інші види діяльності. 

Найголовніше - не применшуйте і не уникайте побоювань малюків. Визнавайте почуття дітей та запевніть їх, що боятися - це природно.

2. Будьте чесні: поясніть правду словами, зрозумілими для дітей

Діти мають право на правдиву інформацію, але дорослі несуть відповідальність за те, щоб захистити їх від стресу. Використовуйте мову, відповідну віку, спостерігайте за реакцією і будьте чутливі до рівня тривоги дітей.

Якщо ви не можете відповісти на їхні запитання, не намагайтеся вигадати правильну відповідь. Чудовим джерелом правдивої інформації є вебсайти міжнародних організацій, наприклад, ЮНІСЕФ та Всесвітня організація охорони здоров'я. Поясніть, що деяка інформація в інтернеті не є точною.

3. Покажіть їм, як захистити себе та своїх друзів

Один їз найкращих способів уберегти дітей від коронавірусу та інших захворювань - просто заохочувати їх регулярно мити руки. Аби зробити процес привчання до гігієнічних процедур більш цікавим та веселим співайте разом з The Wiggles  або виконуйте цей танок. 

Ви також можете показати дітям, як прикривати обличчя під час кашлю чи чхання згином ліктя та якої дистанції слід дотримуватись, попросити їх говорити вам, якщо вони відчувають ознаки захворювання.

4. Запевніть їх, що все буде добре

Діти можуть вірити, що їм загрожує небезпека якщо ще не навчились відрізняти побачене по телевізору та реальність. Ви допоможете впоратися зі стресом, граючись чи відпочиваючи з ними. Старайтеся дотримуватися регулягних процедур та розкладу, наскільки це можливо.

Якщо у вашому районі спалах захворювання, нагадайте своїм дітям, що вони, ймовірно, не підхоплять інфекцію, що більшість людей, які мають коронавірус, не хворіють тяжко, і що багато дорослих наполегливо працюють аби зберегти вашу родину. Якщо дитина почувається погано, поясніть, що доведеться залишитися вдома або в лікарні, навіть якщо страшно  чи нудно, оскільки це безпечніше для неї та її друзів.

5. Перевірте, чи не зазнають вони булінгу та чи не сприяють йому.

Поясніть дітям, що коронавірус не має нічого спільного  з тим, який хтось має вигля, звідки походить чи якою мовою говорить. Нагадайте свом дітям, що кожен і кожна має право бути в безпеці в школі. Знущання - це завжди неправильно, і всі ми повинні робити все, щоб добре ставитися та підтримувати одне одного.

6. Шукайте помічників.

Дітям важливо знати, що люди допомагають одне одному добрими вчинками та докладають зусиль для їхнього захисту. Поділіться історіями вчених та волонтерів, які працюютьнад тим, щоб зупинити хворобу.

7. Дбайте про себе.

Ви краще допоможете дітям, якщо піклуватиметесь про себе. Діти бачать, як ви реагуєте на новити. Тому для них важливо розуміти, що ви спокійні і не панікуєте. Приділіть трохи часу заняттям, які допоможуть вам розслабитися та відновити сили.

8. Обережно закінчуйте розмови

Коли ви завершуєте розмову на складні теми, нагадайте дітям, що вони можуть у будь-який час поговорити з вами , що ви піклуєтесь про них, слухаєте їх і що вони можуть звернутися до вас завжди, коли занепокоєні. 

практичний психолог Самойдюк Наталія Андріївна

на основі рекомендацій ЮНІСЕФ